Українска Націонал – Трудова Партія

Чергова вакханалія дегенератів

1. Трохи не за місяць до початку офіційних урочистостей з нагоди 15 річниці існування псевдоукраїнської держави на рекламних бігбордах київського середмістя та на сайтах навіть пристойних націонал-революційних організацій почали з’являтися достатньо дивні оголошення. В цих оголошеннях йдеться про альтернативне святкування „Дня незалежності”. Воно, це, святкування, яке чомусь називається фестивалем, має відбутися у Гуляйполі Запорізької області, колишній резиденції ватажка українських анархістів Нестора Махна, який з несамовитим завзяттям воював як проти військ УНР, так і за гроші російсько-єврейського більшовицького уряду вів активну боротьбу проти Другого Гетьманату.

Назва альтернативного заходу –„День незалежності з Махном” не може не викликати у психічно здорового українського патріота подиву та роздратування. Подив стосуватиметься того факту, що день народження буржуазної держави святкується у відверто лівацькому дусі. Роздратування викликає те, що українці, а точніше кажучи люди, які намагаються позиціонувати себе українськими патріотами вшановують людину, яка ставила їхніх попередників до стінки без жодних рефлексій та вагань, яка використовувала у своїй збройній боротьбі єврейських кримінальних злочинців на кшталт керівника махновських спецслужб, щирого одесита Льови Задова та й врешті решт не в останню чергу саме партизанський рух на чолі з Нестором Махном спричинився до кривавого провалу українського консервативно-революційного проекту Скоропадського.

Наслідки згаданої поразки у вигляді майже 70-річного існування російсько-єврейського домініону УРСР на наших землях, у вигляді прямого фізичного винищення українців є загально відомими. Мазохистська пристрасть до вбивць власного народу є річчю дуже і дуже бридкою. З таким самим успіхом, можна святкувати День незалежності з Лимоновим у Харкові чи то пак з Добичіним (керівником „Прориву”) у Севастополі. Проте, розрекламований склад учасників „Дня незалежності з Махном” та назва організації-засновника цього блудилища із сумнівним запахом, не залишають сумнівів що ми маємо справу з черговою провокацією. Провокацією як і з боку антинародного режиму Ющенка-Януковича, так і боку тієї фракції світового уряду, яку очолює Джордж Сорос.

2. Засновником гуляйпольскої вакханалії є мистецьке об’єднання „Остання барикада” на чолі з колишнім лідером українського студентського руху Олесем Донієм, а на наразі згідно достовірних джерелець шісткою Юрія Луценка. При цьому Доній активно намагається закосити під нового лівого.

17 серпня Європейською площею їздила бутафорська тачанка, у якій сиділи та волали дурними голосами в мегафони, рекламуючи свій махновській захід і сам Доній, одітий в уніформу махновського повстанця, і найбездарніший письменник сучасності, вже протухлий наскрізь Юрій Покальчук в бандані карибського пірата і якісь чи то дівчата, чи то трансвестіти у «революційних» тільняшках – певно згадані істоти і є „Останньою барикадою”.

Підтримка „Дня незалежності з Махном” здійснюється двома державними міністерствами – Мінмолодьспорту та МВС. Беручи до уваги останній факт, важко не відкинути останні сумніви щодо дегенеративно-провокаторського характеру гуляйпольских рекреацій. Спокушена квазіреволюційною рекламою цих оргій-пиятик, значна кількість нормальних українців посуне 24 серпня до Запорізької області і панові Луценку буде значно простіше придушувати та розмазувати по асфальту тих, хто і зараз чине спротив огидній злуці помаранчевих та біло-блакитних проти народу. Зокрема, мешканців наметового містечка на Хрещатику.

Та й взагалі, важко уявити країну у якій політичні радикали збираються на контркультурний фестиваль за підтримки поліцейського відомства. І саме через цю ментовську „кришу” будь-яких інших аналогій окрім новітнього варіанту гапоновщини „День незалежності з Махном” не викликає. Отже, з „Останньою барикадою” та антинародним урядом все ясно. Майже не має запитань і до складу учасників. Дещо дивною видається участь у цій несмачній виставі такої істоти з невідпорним нахилом до красного письменства як-от Юрій Андрухович. Адже цей графоман хворіє на алергію до тієї України, яка починається східніше Збруча і його присутність у Запорізькій області, яку цей івано-франківський „письменник” вважає чимось на кшталт Ефіопії радше за все пояснюється прегарним фінансуванням махновських оргій. Андрухович є істотою, щиро закоханою у прямокутний папір отруйно-зеленого кольору.

Амбітні карлики, як Покальчук і популяризатор наркотиків дегенерат Жадан та амбітні карлиці, як Поваляєва та Карпа, від сучасної дегенеративної літератури поділяють цю єврейську пристрасть Андруховича і тому з однаковим проплаченим завзяттям будуть брати участь і у всесвітньому конопляному марші і у „Дні незалежності з Махном”. Запах лайна і крові, які йде від соросовських доларів – їхні ніздрі не відчувають.

Щоправда, прикро вражає участь у гуляйпольській вакханалії справді талановитих людей, таких як, скажімо музики з рок-гурту «Кому вниз», «Вій» або Тарас Прохасько разом з Лесем Подерев’янським. Сподіваємося, що раніше чи пізніше вони, так само, як і ті не хворі на голову українці, яких запаморочить псевдорадикальна риторика цього „свята”, збагнуть під чию, вкрай ворожу дудку вони танцюватимуть 24 серпня в Гуляйполі.

Решті ж учасників хочеться побажати приємної пиятики та груповухи у наметах. Як співається у марші одної радикальної української організації – «кому на лаврах, кому на нарах» себто кожен вибирає на чому відпочивати. Що ж, любі наші соросята, любі анархісти з близькосхідною будовою черепів, любі могилянські дурники, незалежно від статі закохані в Андруховича – відпочивайте та влаштовуйте перегони на тачанках. Вам не довго лишилося. Помаранчевим ви вже не потрібні. Біло-сині вам ніколи не пробачать влаштований вами хепенінг на Майдані у 2004. Перед тим як змити вас до каналізації, влада дозволяє вам невеличкий непослух – так удав дозволяє кролям, яких він ось-ось задушить трохи порухати вухами перед смертю. Приємного ж вам усім рухання вухами, 24 серпня в Гуляйполі!

Автор: Олесь Дашкевич