Українска Націонал – Трудова Партія

Наші фаші

В одному з блогів я навмисно втрутився в «мирну» дискусію на теми, які легко підпадають під пару-трійку статей Кримінального кодексу.

Київ. 26 червня 2004 р. Хрещатик. Напередодні Дня Конституції по головній вулиці Києва маршем йдуть одягнені в чорні сорочки юнаки – з вигляду наче ПТУшники. Багато червоних прапорів зі стилізованими чорними блискавками – SS – у білому колі. Вони вигукують гасла на підтримку кандидата в президенти Віктора Ющенка. Центральні телеканали отримують темники, де чорним по білому написано – «тема важная и актуальная», тож, вказівку висвітлити цю знаменну для сучасної європейської держави подію слухняно виконують… Тодішня демократична опозиція волає, що похід чорносорочечників – це провокація адміністрації президента. Влада тим часом вдає, що нічого не відбувається, жоден з організаторів нацистського збіговиська не був покараний. Проте, видання і фотосервіси всього світу отримали добрий ілюстративний матеріал для публікацій на тему «нацизм піднімає голову в Україні».

Москва. 1 травня 2005 р. Центральними вулицями російської столиці крокують кілька тисяч молодиків з «Движения против незаконной иммиграции» зі штандартами колишньої Російської імперії. Вони вигукують гасла – «Труд! Нация! Порядок!», «Выше зарплату – нет иммиграции!», «Слава труду – нет оккупации!». Розповсюджуються листівки із закликами захищати права трудівників: «Сегодня миллионы штрейкбрехеров из стран Азии и Кавказа заполонили российские города. …Миллионы нелегальных иммигрантов готовы жить по десять человек в бытовках и сараях, питаться собачатиной и работать за 2-3 тысячи рублей. Результат – уже сегодня многие миллионы русских безработны, так как нелегальные иммигранты заняли их рабочие места. Мы требуем ограничения иммиграции, мы требуем защиты прав коренного населения!».

Київ. 1 травня 2006 р. Містом знову йдуть короткострижені хлопці. Проте, це не вже не «пташенята» фюрера Едуарда Коваленка, а хлопці, які представляють інший відлам УНА-УНСО та нещодавностворену Українську Націонал-Трудову партію. Остання вже повідомила про своє існування Міністерство юстиції шляхом легалізації і вже веде політичну діяльність. В її листівках написано, що «долю України вирішують чужинці: Ахметов, Суркіс, Медведчук, Жванія, Порошенко, Рабинович, Пінчук, Фельдман, Червоненко, Франчук тощо. Це лише частина тих, хто досі паразитує на тілі народу, проводячи на нашій землі політику світового кагалу. Вони відповідальні за економічний і духовний занепад». Під час пішої ходи звучат гасла – «Україна для українців!”, “Іммігранти – геть з України!”, “Україна – понад усе!”.

На сайті УНТП є резюме від проголошеного на мітингу на Майдані Незалежності – «олігархи, які завозять в Україну іммігрантів і визискують українців, самі є чужинцями – іммігрантами старих хвиль, тому їх ворожа політика щодо корінного народу цілком зрозуміла». Після таких полум’яних ідей молодь розійшлася для неформального відзначення свята праці й миру. Як іронічно зауважила в сюжеті журналістка «5 каналу» організатори пообіцяли, що погромів не буде. «Пацан сказал – пацан сдєлал»: цього дня міліцейські «сводки» були напрочуд спокійними.

Хоча, якщо витратити час і полазити по форумах, щоденниках у LiveJournal та сайтах вітчизняних націонал-радикалів, то можна отримати непогане уявлення про те, що насправді робиться в головах у наших фаші. Вони, до речі, себе так не називають. У ходу більш популярні «бренди» — націонал-соціалісти, нацисти, скінхеди, бонхеди і т.п.

Пару днів тому викликав, як кажуть, вогонь на себе. В одному з блогів я навмисно втрутився в одну «мирну» дискусію на теми, які на перший погляд легко підпадають під пару-трійку статей Кримінального кодексу.

Репліка в бік організаторів майбутньої акції була такою: «Це чисто російська провокація. 1 травня по Москві пройде марш фашистів з ДПНІ під лозунгами, тотожними «нашим». Їх тупо ФСБ веде за ручку. Щодо 6,8 млн. мігрантів. Придурки, на вулицю подивіться! Де ті мільйони?»

Відповідь «jevgen»-а, була дослівно такою: «Ха-ха! Першими про акцію 1 травня оголосила УНТП в Києві. А ДПНІ побачивши це лише взяло в нас цю ідею. Крім того, в Києві це буде суто правий марш – без комуняк. А в Москві і Пітері ДПНІ можливо піде з разом з червоними.

6,8 млн. іммігрантів, з яких 4,6 млн. мусульмани – це статистика ООН. Ці цифри явно занижені. Крім того в Україні є циганська община в 3 млн. На вулицю дивимось, і бачимо що її треба очищувати, бо кількість паразитів більша ніж навіть в статистиці ООН. І хто з нас придурок?

Кіпіані, ти гість на нашій землі, так і веди себе відповідно. Не нахабній. Не вказуй українцям як і з ким їм жити. Інакше колись теж будеш депортований, а може щось і гірше».

Молодий чоловік, який легко купився на маленьку провокацію, і з ходу почав погрожувати розправою (як інакше розцінити — «…а може щось і гірше») виявився одним із керівників УНТП Євгеном Герасименком. Цікаво, що зовнішність у юного ксенофоба, співця білої раси, який нещодавно переїхав в Україну аж із Камчатки, як можна переконатися з фото, не надто арійська…

Досвід «спілкування» з Герасименком та його соратниками є корисним для тих, які вважають, що не варто звертати увагу на підлітків, які щось пишуть в Інтернеті, створюють віртуальні партії, читають Гітлера та розцяцьковують себе нацистською символікою. Мовляв, перебісяться.

А якщо ні? Російські расисти, нацисти і ксенофоби теж спочатку кілька років товклися в своїх маргінальних кружках, пописували в газетки, гралися в ку-клукс-клан в мережі. Аж поки їхня агресія і безкарність не вихлюпнулися на вулицю.

Статистика тупого насильства вражає – за останні роки у Росії вбито кілька десятків людей, єдиною виною була їхня національність чи раса. Цього року в Петербурзі, столиці російських фашистів, вже загинули 9 людей, зокрема й діти. Їх ріжуть ножами, у них стріляють із вогнепальної зброї, забивають обрізками труб.

«Хлопчики» вже не просто тусуються в чатах. Вони вийшли на тропу війни з суспільством. І російські правоохоронці тільки зараз починають розуміти, що це вже не цуценята, а вовки. На сайтах можна знайти відео, як «санітари міста» забивають якогось перехожого, немолодого кавказця. Інші хизуються тим, що забили «ніггера», «мавпу». Треті негідники розповідають як зарізали маленьку дівчинку мулатку, яка начебто була «драгділером»…

Мені як і мільйонам нормальних людей не подобаються наркотики, злочинність і корупція. Але ще менше хочеться жити в місті, де вулиці існують не для прогулянок, а для ксенофобських маршів.