Меню
Головна
Новини
Статті
Акції
Фото
Відео
ЗМІ про нас

Організація
Пропаганда
Програма
Ідеологія
Символіка
Бібліотека

RSS
Посилання
Контакти
 Пошук
 
 Контакти
e-mail:

WWW:
untp.org.ua

тел.: +380977212521

 Наша кнопка



 Партнери






 Реклама
СМЕРЕКА

 Лічильники





 Комерційна реклама

Що таке націоналізм

Націоналізм – це складова частина націонал-трудової ідеї. Націоналізм ґрунтується на усвідомленні вічного закону боротьби популяцій за виживання і народних почуттях, які цій боротьбі відповідають. Боротьба за виживання передбачає нарощування сили популяції, яку вона використовує в боротьбі за свою незалежність і життєвий простір проти інших популяцій. Народні почуття, які відповідають цій боротьбі, називаються національними любов'ю й ненавистю. Саме до цих простих почуттів звертається націоналізм і часто ототожнюється обивателями з одним з них, хоча виходить із обох одночасно. Почуття любові до свого народу є природним для кожної людини в здоровій народній спільноті. Любов до своєї нації підбурює людину до труда на її благо, яке відбивається згодом на ній самій. Але настільки ж природним є й почуття ненависті до ворогів Батьківщини, як внутрішніх, так і зовнішніх. Саме це почуття дозволяє народу і людині окремо відстояти свою незалежність від ворожих нападів. У націоналізмі ненависть до ворогів нації є зворотною стороною любові до націй. Дане правило є частиною людської сутності. Неможливо любити свою матір, і не ненавидіти тих, хто з неї знущається. Тільки той, хто пізнав любов, може дійсно щиро ненавидіти. Тому націоналізм будить ненависть винятково зі спонукань любові. З тих же спонукань, спрямованих на збереження й розвиток своєї популяції націоналізм будить у людині відчуття гордості за свій народ і його винятковість, бажання зберегти його від чужорідного пагубного впливу, почуття недовіри до чужинців, які природно відстоюють свої чужі інтереси. Почуття національної величі та месіанізму змушує людину боротися за життєвий простір свого народу і відправлятися на скорення світу. Таким чином, зважаючи на те, що боротьба націй за існування і почуття, які нею рухають, були завжди, теорія націоналізму є лише впорядкуванням і констатацією природних процесів, що б поставити їх на службу народу в сучасності.

Наразі перед нашим народом стоїть завдання здобути справжню свободу і незалежність. Тому будучи представниками національно-визвольного руху, ми боремося за чотири форми свободи, які дозволять українській нації пишатися собою. Ми боремося за свободи, які дозволять нашій нації жити і трудитися на своїй землі, залишаючись при цьому незалежною і вільною від пагубних чужорідних впливів. Іншими словами, ми боремося за:

• Свободу народної самооборони;
• Свободу народної економіки;
• Свободу національного права (правосуддя);
• Свободу національної культури.


Останнім часом поняття "свобода" стало об'єктом для всіляких зловживань. Зупинити потік маніпуляцій і обману стає можливим тільки тоді, коли ми зірвемо лицемірну маску демократії і остаточно з'ясуємо, що ж розуміють під свободою ті, хто використовує її величний заклик як прикриття для руйнації фундаменту, на якому будується природний порядок. Трактування "свободи" з позиції ліберального капіталізму стало приводом для розкладення національної ідентичності та народної культури. "Свобода" у нашім розумінні – це не "свобода від", а "свобода заради" - заради виживання і гармонійного розвитку нації. Цю мету переслідують усі наші зусилля, обґрунтування цьому може бути лише одне - ми хочемо стати господарями у власному будинку:

• Ми хочемо захищати себе самостійно, замість того щоб вступати у військово-політичні союзи (блоки) ліберально-капіталістичного світу.
• Ми хочемо встановити економічну систему господарювання, яка заслуговує називатися Народною економікою, систему господарювання, яка є нашим третім шляхом між людиноненависницькими, матеріалістичними і протиприродними системами ліберального капіталізму і комунізму. Ми хочемо спорудити економічну систему, яка перестане залежати від криз "світової економіки" і глобалізації.
• Ми хочемо відродити традиційну систему українського права, що відповідає почуттю справедливості нашого народу. Ми хочемо відродити систему права, яка виступить гарантом непорушності нашої Народної спільноти в сьогоденні й майбутньому, систему права, яка покладе кінець непроглядно-крутійській і бюрократично-продажній юстиції, а також її протиприродним конструкціям.
• Нарешті, ми хочемо, щоб наш народ почав знову співати свої власні пісні. Ми хочемо, щоб наш народ міг писати, розмовляти і думати своєю справжньою мовою. Ми хочемо, щоб наш народ знову став українським! Ми хочемо, щоб наша культура перестала бути жертовним ягням, яке лежить на вівтарі мультикультурної цивілізації, що знеособлює націю і людину. Ми розуміємо, що мультикультурне суспільство і його життєві підвалини є тою загниваючою злиденністю, якої ще не знала людська історія.

У своєму цілісному розумінні націоналізм:

• цілком орієнтується на націю;
• ставить націю на перше місце, пріоритетне стосовно всього іншого;
• виступає за власну, суверенну значимість націй, а також за її незаперечні життєві права.

Нація – це вольова Народна спільнота, що розглядає державу як свою владно-політичну організаційну форму.
В умовах націонал-трудового порядку, нація виступатиме носієм державного суверенітету.

Тим самим, націоналізм – це політичний рух, що будить у кожному представнику народного організму:

• волю усвідомлювати й почувати себе складовою частиною цілісної нації;
• волю до створення держави, що поважає народне минуле;
• волю до створення держави, яка енергійно розв'язує проблеми сьогодення;
• волю до створення держави, яка забезпечить майбутнє виживання і подальший розвиток свого народу.


Природно, що такою державою може бути лише держава національна.

Однак, найважливіша суть, про яку так часто забувають багато які націоналісти, лежить у тому, що ідеї націоналізму можуть бути реалізовані тільки тоді, коли представники всіх класів, усіх соціальних прошарків і станів будуть упорядковані в цілісну, і що найважливіше, соціально-справедливу Народну спільноту. Соціальна справедливість можлива лише тоді, коли кожний представник народного організму відчує справедливе ставлення, визнання і повагу до себе з боку держави. Соціальна справедливість настане лише тоді, коли Народна спільнота буде не просто голослівно проголошуватись, але вона буде втілюватись в життя кожним окремим представником нашого народу. Соціальна справедливість стане реальністю тоді, коли Народна спільнота буде сприйматися і відчуватися нашою Батьківщиною. Народна спільнота, що включила до себе всі класи і соціальні верстви є головною і єдиною умовою становлення нації як вольового співтовариства. Саме тому разом з волею: стати одним цілісним народом (націоналізм) йде політично рівноправна воля: встановити справжню Народну спільноту, воля до народного соціалізму.

Ядром націоналізму є ідея раси, тобто визнання того, що спадковість служить запорукою національного успіху, а так само визнання нерівності різних народів і рас. Ідея того, що кров визначає процеси буття, встановлює народний зразок для добору - ідеал людини, що володіє здоровою фізичною і душевною спадковістю, до якого всі повинні прагнути. Оскільки від расово-спадкової характеристики народу прямо залежать його потенціал і здатність до досягнень, то ідея расової чистоти проголошується націоналізмом як основна для виживання і розвитку нації. Націоналізм прагне відгородити народ від домішок чужорідної і спадково неповноцінної крові, а значить від неминучої загибелі. Цим пояснююються вимоги расової гігієни. Все можна виправити. Будь-яка поразка і занепад обернеться новим відродженням і перемогою, поки народ зберігає чистоту і здоров'я своєї раси. Забруднення крові означає остаточний занепад народу й втрату будь-яких шансів на відродження. Крім того, саме расові розходження визначають природну нерівність і різницю в поводженні різних народів, спростовуючи брехню про всезагальну рівність. Націонал-трудовий рух визнає расову теорію як невід'ємну складову націоналістичної ідеї і відмовляє в праві називатися націоналістами тим, хто відкидає ідею раси.

Таким чином, націоналізм і соціалізм сплітаються в єдине поняття – національний соціалізм, яке є тотожним націонал-трудовій ідеї. Виходячи із цього, правильно трактований націоналізм можливий лише у формі національного соціалізму. Політичні вимоги націоналізму відображені в наступних пунктах націонал-трудової програми:

• Право на самовизначення;
• Справедливий і мирний порядок;
• Расова політика.


Право на самовизначення:

Право на самовизначення бере свій початок з біологічного закону диференціювання - різноманіття живих форм. Виходячи із цього, право на біологічне виживання, право на подальший розвиток, а також право на свободу належить кожній расі, народу або етнічній групі.

Разом з тим, реалізувати це право на самовизначення вдасться тільки тим народам, представники яких "доросли" до вольової Народної спільноти - стали по-справжньому цілісними націями. Такі нації вимагають носія своєї волі. Уособленням носія цієї волі усередині нашого народу має бути правий соціалістичний рух і його партія відповідно.

Практично право на самовизначення нашого народу повинне бути реалізоване шляхом встановлення військово-політичної, економічної, правової і культурної незалежності. Це означає, що наша держава повинна усунути будь-який іноземний вплив і відмовитися від вступу в які-небудь військові та економічні блоки, а його суверенітет повинна гарантувати народна армія і відтворена ядерна зброя. Це означає встановлення системи українського народного права і прийняття законів без оглядки на "міжнародні норми", які обмежують права нашого народу. Це означає заборону іноземного впливу на культуру і ЗМІ, а так само заборону на поширення антинаціональної і дегенеративної культури та інформації. Виконання цих основних вимог є запорукою права українського народу на самовизначення.

Справедливий і мирний порядок:

Відповідно до права на самовизначення, перейнятий ідеями національного соціалізму народ бореться за свою свободу, біологічне виживання і подальший розвиток, як всередині самого себе, так і за своїми межами. Ця боротьба є основним законом життя народу, законом, якому підпорядковується абсолютно все. Тільки там, де цей закон дійсно реалізується і шанується, настає повноцінний і бажаний мир. Націоналізм відкидає мир, якщо останній досягається ціною загибелі власного народу, у тому числі і від так званої мирної експансії, при якій титульна нації поступово розчиняється в чужорідних елементах. Націоналізм також відкидає мир, що стоїть на умовах політичної, економічної або культурної колонізації народу. Справедливий і мирний порядок досягається лише тоді, коли народ, будучи нацією, доб’ється і зуміє захистити свою свободу, суверенітет, економічну автаркію і свій життєвий простір. Тим самим, цей народ реалізує своє право на самовизначення, сприяючи становленню справедливого і мирного порядку. Ми виступаємо за мир, але тільки на наших, справедливих умовах.

При цьому націоналізм поважає життєві права інших народів і рас доти, доки вони не почнуть загрожувати життєвим правам його власного народу.

Націоналізм не збирається виправдовувати себе перед пануючою Системою, а також її політичними та ідеологічними течіями. Він також не має потреби в яких-небудь оцінках або твердженнях по типу "за" чи "проти". Питання не повинні адресуватися націоналізму, напроти! Націоналізм ставить питання пануючій політичній і правовій системі, державній конституції, він запитує партії, профспілки, церковні конфесії й ідеології: "Як ви ставитеся до нації?". Залежно від отриманої відповіді, визначається не значимість нації і націоналізму, ні! Разом з їхньою відповіддю, опитувані задекларують своє власне ставлення до Народної спільноти - свою користь або ж свою шкідливість. Виходячи зі свого світоглядного розуміння, прийняття біологічного природного принципу, націоналізм протиставляє себе штучним догматам інтернаціоналізму. Обидві ідеї (націоналізм і інтернаціоналізм) володіючи різними варіаціями - способами свого вираження, борються один проти одного за формування майбутнього вигляду світу, за право вибирати майбутній шлях розвитку всього людства.

Націоналізм встановлює український порядок на українській землі. Це означає, що всією повнотою цивільних прав можуть володіти тільки люди української або спорідненої крові, які довели свою здатність і бажання служити українському народу. Жоден представник чужої раси і жоден антисоціальний елемент не зможе стати повноправним громадянином, а саме він втрачає політичні права. Закриття кордонів держави для чужорідних іммігрантів є ще одною обов'язковою умовою дії українського порядку. Усі нелегально і легально паразитуючі в Україні іммігранти повинні бути виселені на батьківщину, попередньо відробивши суму своєї депортації в спеціальних трудових таборах. Український порядок означає панування справедливого закону, а значить викорінювання паразитизму з української землі. До нього відносяться всі форми злочинності, включно з "легальними" олігархічними спекуляціями, що призвели до пограбування народу. Здійснення справедливості вимагає відновлення смертної кари і винесення вироків усім без винятку паразитам. Конфіскація награбованого і жорстоке викорінювання корупції стануть особливими рисами нового порядку. Забезпечити становлення і непохитність українського порядку може тільки сильна централізована влада на всій території держави. Коли націоналістичний порядок установиться в нашій державі, то справедливим буде подивитися на інші землі – чи не порушуються там права українців? Історична місія України на Сході Європи визначає поняття українського порядку ширше, чим тільки в рамках національної держави. Об'єднання всіх земель із етнічним українським населенням, здобуття необхідного життєвого простору і провідна роль на Сході Європи є природним завершенням встановлення мирного і справедливого порядку для Великої України.

Расова політика:

Природа не залишає безкарним нічого, що спрямоване проти її законів, а насамперед расове змішування і дегенерацію. Як показала історія, народ, який отруює свою спадковість кров'ю нижчої раси або спадково хворою кров'ю, приречений на занепад. Цілі народи були стерті з лиця землі тільки тому, що пішли проти цих законів природи, і ми не хочемо, що б наш народ належав до них. Тому націоналістичною ми можемо вважати лише ту державну владу, яка проводить свідому демографічну політику і здійснює політику расової гігієни покликану піклуватися про чистоту раси і підтримку природного добору.

Націоналістична держава існує тільки для того, щоб служити збереженню і розвитку народного організму, і в тому числі його кращих спадкових якостей, які визначають його здатності. Тому найперше завдання держави – дбати про збереження та зростання кращих якостей народу і зменшення гірших. Націоналізм ставить своїм завданням збереження і збільшення здорової крові народу як кількісно, так і якісно. Демографічна політика націоналізму буде спрямована на підвищення плодючості народу і швидшу зміну поколінь шляхом дійсного захисту молодої здорової родини, матері і дитини, істотного заохочення дітородіння, безкоштовної охорони здоров'я громадян усіх верств. Держава зобов'язана гарантувати те, що б можливість народжувати здорових дітей не була обмежена нічим. Це означає повне соціальне забезпечення з боку держави.

Політика расової гігієни, насамперед, означає заборону на шлюби й сексуальні зв'язки здорових арійських людей із представниками чужорідних рас і спадково неповноцінними. Останні до того ж можуть бути піддані стерилізації. Завдання расової гігієни – не допустити збереження неповноцінної спадковості за рахунок повноцінної, тому що це загрожує майбутньому народу. Оскільки не всі розуміють, що змішування здорової і хворої, арійської і чужорідної крові – це злочин проти свого народу, раси і власних дітей, то державна влада покликана відгородити суспільство від подібних діянь, так само як від інших антисоціальних злочинів. Адже той, хто не бажає добровільно дотримуватися норм етичного порядку, втрачає право на недоторканність своєї особистості.

Расова політика забезпечує не тільки збереження, але й подальший розвиток молодого покоління шляхом загальнообов'язкового фізичного виховання молоді й підтримки спортивних об'єднань. Затвердити ж правильність расової політики в народних умах повинна її всезагальна пропаганда, апеляція до здорових почуттів людини й роз'яснення її необхідності для народного виживання.

Новини від RedTram

 Цікаве

Полон


Що таке націоналізм


Наше розуміння соціалізму

 Комерційна реклама
© УНТП 2005-2008
Передрук матеріалів лише з посиланням на www.untp.org.ua
Думки авторів не завжди поділяються редакцією.